Спільна власність (spoluvlastnictví)
Ситуація, коли одна річ належить одночасно кільком особам. Цивільний кодекс Чехії знає часткову спільну власність (§ 1115 і наступні), де кожен має визначену частку, і квартирну співвласність будинку, поділеного на одиниці. Подружжя зазвичай володіє нерухомістю не частками, а в межах спільного майна. За іпотеки договір застави мусять підписати всі співвласники.
Приклад
Мати й син купують квартиру за 4 000 000 Kč у частках 1/2 і 1/2. Син бере іпотеку 3 200 000 Kč (LTV 80 %) на 30 років із платежем 17 178 Kč за ставки 5,00 %. Банк хоче заставу на всю квартиру, тож мати підписує договір застави, а часто й кредитний договір як співборжниця, хоча платитиме лише син.
На практиці
Коли співвласник згодом хоче вийти з іпотеки, потрібна згода банку, а той, хто лишається, мусить потягнути кредит сам. Банки враховують і вік співвласників, тож зі старшим із батьків строк може вийти коротшим. Про викуп частки домовтеся письмово заздалегідь. Помилка: записати батька чи матір співвласником лише заради доходу й забути, що після смерті їхня частка перейде спадкоємцям.
Чим відрізняється
Часткова спільна власність — найпоширеніша форма, де частки внесено до кадастру. Спільне майно подружжя часток не має, воно належить подружжю спільно й неподільно. Співвласника також плутають зі співборжником: той винен банку, але власником нерухомості бути не мусить. Квартирна співвласність означає володіння одиницею з часткою в спільних частинах будинку.
Пов'язані терміни
Детальний посібник
Порахуйте свою ситуацію
Замість абстрактних визначень — введіть свої параметри і побачите результат на власному досвіді. Без реєстрації, без форми, без продавців.